Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні.
Варяга, -ги, м. Здоровякъ. У мене син такий варяг.
Вибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл.
1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? вибивати очі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Ой годі, мати, сим очі вибивати.
2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває.
3) Выбивать, выбить, побить. Господи милостивий, вибиймо її (пшеницю) градом. Де не взявся вітер—вибив те просо.
4) Выколачивать, выколотить. Вибий оке добре килима дубцем.
5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють.
6) Вытѣснять, витѣснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. — у потилицю. Выгонять, выгнать, вытолкать въ шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала.
7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Нагаєм вибив.
8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами.
9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку?
10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є— спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному й у свято ходила.
11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Танцюють, кричать, у долоні вибивають.
12) вибивати тропака. Откалывать трепака.
13) О перепелѣ: пѣть. Перепел вибива.
14) — з сили. Приводить, привести въ изнеможеніе. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився.
Дяконе́нків, -кова, -ве Принадлежащій сыну діакона.
Перекручувати, -чую, -єш, сов. в. перекрути́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш.
2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Сухорлявий, -а, -е. Сухощавый. Єремія був з себе високого зросту і сухорлявий.
Токмачити, -чу, -чиш, гл. = товкмачити.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно.
Черепашеня, -няти, с. Дѣтенышъ черепахи.