Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько.
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Завбі́льшки нар. Величиною. Камінь такий завбільшки, як де є хата велика. Так мабудь з теля завбільшки буде.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили.
Канарейко, -ка, м. Самецъ-канарейка. Як задумав горобейко женитися та й узяв дружка канарейка. Ум. канаре́єчок. Мій таточку, мій канареєчку.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Пороскриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Раскрыться (о многихъ). В хаті було душно, діти пороскривалися і лежали роскидавшись.
Ушта, -ти, ж. = учта. А як пороздягаємось, яка ушта нам буде!
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа.
