Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жичка II

Жи́чка II, -ки, ж. Ум. отъ жиця.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЧКА II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИЧКА II"
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Волохач, -ча, м. 1) Мохнатое существо. 2) Раст. Amarantus retroflexus L. ЗЮЗО. I. 111.
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. Cм. знемага.
Латник, -ка, м. = латовець. Вх. Уг. 244.
Натолочити Cм. натолочувати.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Полуничниця, полуни́шниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Улущити, -щу, -щиш, гл. Сильно ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИЧКА II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.