Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать.
Гласний, -ного, м. Избранный голосованіемъ, гласный. Земський гласний.
Діл IІ, -лу, м. Часть, доля. В діл Матвієві пішла пасіка.
Ду́ма, -ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. 2) Эпическая пѣсня, исполняемая подъ звуки кобзы или бандуры; отъ прочихъ народныхъ украинскихъ пѣсенъ отличается неравномѣрнымъ стихомъ (отъ 4 до 40 слоговъ), преимущественно глагольной риѳмой и простымъ напѣвомъ — мелодическимъ речитативомъ.
Копичити, -чу, -чиш, гл.
1) Складывать, сваливать въ кучу.
2) Складывать въ копны.
Облаз, -зу, м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ.
Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Позмивала дітям голови.
Розщібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розщібнути, -ну, -неш, гл. = розщіпати, розщіпнути. розщебані двері. Двери, крючекъ которыхъ откинутъ.
Скотище, -ща, с. = скота. Вовче скотище.
Швидко нар. Скоро, быстро. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Не так швидко робиться, як мовиться. на-шви́дко, на-швидку. Наскоро. Оце тобі, серденько, вчера на-швидко. Словце яке на-швидку перемовити.
