Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтинці

Жовти́нці, -ців, м. мн. Сапоги изъ желтаго сафьяна. Чоботи одні жовтинці, а другі юхтові. Мкр. Н. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИНЦІ"
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.  
Копиток, -тка, м. Ум. отъ копит.
Пелевник, -ка, м. = пелевня. Вх. Уг. 258.
Плящина, -ни, ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести. Алв. 23.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Попродати, -даю, -єш, гл. Распродать, продать. Попродав воли з возами. Драг. 160. Попродав усю худобу.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Урядувати, -дую, -єш, гл. 1) Отправлять службу. 2) Управлять (о правительствѣ).
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТИНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.