Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Її краса засліпила йому очі. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Покиньте... засліплених латиною панів.
Зво́дник, -ка, м. = звідник.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Ляпуна́, -ни, ж. Блинъ (въ загадкѣ). Прийшла кума до куми, дай, кумо, бубони, спекти собі ляпуни.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Привозити, -жу, -зиш, сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу?
Уклін, -лону, м. Поклонъ.
Шильник, -ка, м. 1) Дѣлающій шила. Шильник берднику не товариш. 2) шильники терти, ши́льники-мильники терти. Увиливать отъ работы. Не хоче робити, тільки шильники тре. Шильники-мильники тре, а трава аж плаче.
