Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовнірування

Жовнірува́ння, -ня, с. Солдатская служба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНІРУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВНІРУВАННЯ"
Богатий, -а, -е, богатіти, -тію, -єш, гл. и пр. = багатий, багатіти и пр.
Борінник, -ка, м. Работникъ при боронѣ. Н. Вол. у.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Мир. Пов. І. 160. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. Мир. Пов. ІІ. 42. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Черк. у. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще. Черк. у.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Погромадити, -джу, -диш, гл. 1) Погресть. На граблі, погромадь іще ти. 2) Сгресть. Сіно вже погромадили.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Пооб'язувати, -зую, -єш, гл. = пообв'язувати.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ. Мил. 157.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВНІРУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.