Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлуктати

Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАТИ"
Білокрилець, -льця, м. = лущ. Вх. Пч. II. 10.
Ґлей, ґле́ю, м. 1) Клей вишневый. Харьк. 2) = Глей. Набірають коло річки або з болота ґлею, привезуть до клуні, розмочать водою і потім утоптують (на току). МУЕ. І. 83. (Черниг).
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Повалина, -ни, ж. = повала. Вх. Зн. 66.
Повикочувати, -чую, -єш, гл. Выкатить (во множ.). Бочки меду та горілки повикочувані. Рудч. Ск. II. 81. Бочками повикочували венгерське вино. Стор. МПр. 146.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.  
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина. Вх. Зн. 58.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Шапкобрання, -ня, с. Разборъ шапокъ. Прийшов до церкви на шапкобрання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛУКТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.