Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлуктання

Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАННЯ"
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Відхожати, -жаю, -єш, гл. = відходити. Старший брат теє зачуває, до утрені божественної одхожає. Чуб. V. 848.
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Героївський, -а, -е. Геройскій. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Отруйливий, -а, -е. Ядовитый, отравляющій. На райськім дереві отруйлива гнилиця. К. МХ. 41.
Попереваблювати, -люю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Путній, -я, -є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62. Нічого путнього не пригадаю. Ком. I. 8.
Рождатися, -даюся, -єшся, гл. = Рожатися.
Тарасина, -ни, ж. Хворостина изъ фашинника. Вх. Зн. 68.
Ціна 2, -ни, ж. 1) = цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛУКТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.