Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлуктання

Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАННЯ"
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Змокати, -ка́ю, -єш, сов. в. змо́кти, -кну, -неш, гл. 1) Мокнуть, смокнуть. Лінивіш в своїй хаті змокне. Ном. № 10838. 2) Иносказательно: горѣть, сгорѣть. Cм. мокти.
Кліщі, -щів, мн. 1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань. Ном. 2) Деревянный овалъ у хомута. Вас. 159. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає. 3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Нерухомо нар. Неподвижно. Звелів стояти, кажеш? — Нерухомо! К. ЦН. 261. Цілісінький день пролежать нерухомо. МВ. ІІ. 8.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. МВ. ІІ. 73. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. О. 1862. IV. 85. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. Грин. ІІІ. 223. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. Шух. І. 195. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? Г. Вирв. 208. 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. Грин. І. 78. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. Г. Барв. 114. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Рк. Левиц. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Лукаш. 150. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок. АД. І. 306.
Царь, -ря, м. 1) Царь. До Бога високо, а до царя далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять. Ном. № 1237. 2)зі́лля. Раст. a) Orobus niger L. ЗЮЗО. І. 176. б) Delphinium elatum L. Драг. 31. в) Ranunculus sceleratus L. ЗЮЗО. L 133. г) Ononis hircina Jack. Вх. Зн. 77. 3)сил. Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. I. 121. Cм. царь-зілля. Ум. царик. Грин. II. 266, царько́, царьо́к. Рудч. Ск. II. 93, 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛУКТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.