Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлуктання

Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТАННЯ"
Відсип, -пу, м. Плата частью продукта за рушенье пшена. Товкла в нас просо за одсип. Г. Барв. 12.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто. Г. Барв. 352.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Порозмішувати, -шую, -єш, гл. Размѣшать (во множествѣ).
Псячити, -чу, -чиш, гл. = псякувати. Вх. Зн. 57. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка. Камен. у.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Смоляр, -ра, м. Смоляръ, смолильщикъ, смоловаръ.
Чаєня, -няти, с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. Ум. чаєнятко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛУКТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.