Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жлукто

Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. ХС. IV. 55. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Рудч. Ск. І. 56. Ум. жлу́ктечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЛУКТО"
Відхухати, -хаю, -єш, гл. Теплымъ дыханіемъ снова отогрѣть.
Глупак, -ка, м. = дурень. Харьк. у. Желех.
Затаска́ти Cм. затаскувати.
Зашипоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = зашипіти. Зашипотять мов гадюки. Кв.
Згусува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Заупрямиться, заартачиться. Згусувалися коні. Вх. Лем. 418.
Лопота́ти, -чу́, -чеш и лопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Шелестѣть (бумагой, лощеной матеріей). 2) Стучать или топать, бѣжа. Щось лопотить, чи не отаман? Стор. II. 244. Тільки що дасть Бог ранок, то всі до його аж лопотять. Кв. II. 25. 2) Хлопать. Крилоньками (голуби) лопотали. Гол. І. 265. Лопотить у домні. Грин. II. 95. 3) Болтать безъ умолку.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.
Перестрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перестріти, -стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161. Ішов, ішов, аж перестріва його три старці. Мнж. 62.
Попріти, -пріємо, -єте, гл. Сопрѣть. Попріли усі стоги.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЛУКТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.