Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жінота

Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖІНОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖІНОТА"
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Корок, -рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Н. п. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. корочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. ІІ. 77.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Облаяти, -лаю, -єш, гл. Разругать.
Опоганити, -ся. Cм. опоганювати, -ся.
Приповісти Cм. приповідати.
Прогнати Cм. прогонити.
Семинарист, -та, м. Семинаристъ. О. 1862. І. 54.
Страшно нар. Страшно.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖІНОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.