Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

житець

Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. Мир. Пов. І. 127. 2) Раст. Bromus mollis L. Ан. 71. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець. Ном. № 10138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТЕЦЬ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать. Аф. 455.
Окривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.
Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Прогалюватина, -ни, ж. Прогалина, незасѣянное мѣсто среди хлѣбовъ. Лохв. у.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник. Мил. 104.
Трав'яний, -а, -е. Травяной. Під ногами стелеться зелений трав'яний поміст. Левиц. І. 204. Трав'яні пахощі. Г. Барв. 146. жаба трав'яна. Rana esculenta. Шейк. трав'яний ко́ник. Полевой кузнечикъ. Мир. ХРВ. 4.
Шрубель, -бля, м. Зубило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.