Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увічливий

Увічливий, -а, -е. Вѣжливый, привѣтливый, любезный, предупредительный. К. (Желех.). Гарна, ввічлива, звичайна, як бува в народі. Мкр. Н. 30. Моя дитина ввічлива, все мене слухається.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЛИВИЙ"
Вечерниці, -ць, ж. мн. 1) Вечернія собранія молодежи. Ей, стережися тих вечерниць, як мати тебе від вогню стерегла. Ном. № 12560. 2)душисті. Раст. Hesperis matronalis L. ЗЮЗО. І. 125. Ум. вечернички, вечерниченьки.
Виживатися, -ваюся, -єшся, сов. в. вижитися, -живуся, -вешся, гл. Истрачивать, истратить все, израсходовать. Нема за що й соли купити, — так вижився. Левиц. Пов. 185.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Запітні́лий, -а, -е. Вспотѣвшій.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Нерівно нар. Неравно. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81.
Обгубитися, -блю́ся, -бишся, гл. Растерять все. На дорозі я зовсім обгубився. Зміев. у.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.