Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Виділ, -лу, м.
1) Выдѣлъ, удѣлъ.
2) Отдѣлъ, раздѣлъ.
3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр.
Дересень, -сня, м. Раст. Polygonum minus.
Зблужа́тися, -жаҐюся, -єшся, сов. в. зблуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається.
Лупи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Лупить, обдирать, сдирать кожу (съ животнаго), скорлупу (съ яйца), шелуху, корку (съ плода), кору (дерева) и пр. Лупити смереку. Чи ти ж, мати, та гарбуз лупиш? 2) Высиживать (о насѣдкахъ). Щоб квочки сідали й лупили курчат. 3) Драть, обдирать, грабить. Що ступить, то лупить. 4) Ѣсть, жрать, убирать, уписывать. Бублики лупить, як хто купить. Лупить, аж ніс гайдука скачеть. 5) Скоро говорить, читать, бѣгать. Що кому рупить, той про те й лупить.
Ночувальник, -ка, м. Ночлежникъ, ночевальщикъ.
Притюпати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. = притупати. Притюпали пішки.
Ротний, -а, -е. Ротный. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки.
Тусок, -ску, м. = туска.
Улучити Cм. улучати.
