Випікання, -ня, с. Выжиганіе. — очей. Укоры. Лучче в чужій хатині та весело, ніж у своїй, та невгіддя, та звяга, та випікання очей.
Загри́зти, -ся. Cм. загриза́ти, -ся.
Обляшувати, -шую, -єш, сов. в. обля́шити, -шу, -шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався.
2) Загорать, загорѣть.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись.
Поет, -та, м. Поэтъ. Чого стоїть Шевченко яко поет народиш.
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну.
Проділяти, -ляю, -єш, сов. в. проділи́ти, -лю, -лиш, гл. Дѣлать, сдѣлать проборъ на головѣ. Вмієте ви проділити проділь по панській?
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила.
