Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу.
Відчухрати, -раю, -єш, гл.
1) Отрубить, отдѣлить вѣтку отъ ствола.
2) = відчухмарити.
Горя́льня, -ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні.
Ло́вко нар. Хорошо; красиво.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти).
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження.
Порозсилати, -ла́ю, -єш, гл. Разослать (многихъ). Всіх по хатах порозсилає. Теперечки при замку нема і тисячі кварцяних, усіх порозсилали.
Сороковини, -вин, ж. Сороковым день по смерти. На сороковинах так було, як і на похоронах, тільки панахиду ще й на гробу правили.
Тихісічко нар. = тихісінько.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою.
