Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Жерні́вка, -ки, ж. = жарнівка.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Кислоокий, -а, -е. Съ гноящимися глазами. Був тонкий, сухий, високий і гунявий й кислоокий.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный.
2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє.
Сіканка, -ки, ж. 1) Порка, наказаніе розгами. 2) Сѣченная капуста.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся.
2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш.
3) Способный, годный. До річей вона вдана. Він до всього вданий. Ум. уданенький. Жінка його уданенька.
