Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увіччу

Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЧУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІЧЧУ"
Войдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Возиться, барахтаться, бороться. Довго з ним войдувались, поки з'язали.
Запоро́шувати, -шую, -єш, сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. МВ. (О. 1862. I. 92). 2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. Г. Барв. 347. 3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. №2551.
Кравецький, -а, -е. Портняжескій.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Поплямитися, -млюся, -мишся, гл. Запятнаться, покрыться пятнами.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Розмотати, -ся. Cм. розмотувати, -ся.
Судня, -ні, ж. = судьба. Ном. № 6720.
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Шмаркота, -ти, ж. = шмарки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІЧЧУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.