Доко́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. докоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. 1) Докашиваться, докоситься. 2) Косить до чего нибудь. Докосивсь до ночі. Докосивсь, поки й косу увірвав.
Дуймом подути. Быстро побѣжать.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома.
З'ї́жка, -ки, ж. = з'їжа. Хиба мала з'їжка?
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Класний, -а, -е. Классный.
Ма́рни́й, -а, -е. 1) Пустой; тщетный, напрасный. У мене син марного слова не скаже. Розгнівався мій миленький та за марне діло. Та я прокляв його оселю марну. 2) Худой, болѣзненный на видъ. Сестро ж моя, сестро, сестро дорогая! Ой чого ж ти, сестро, на личку марная?
Моли́тяний, -а, -е. = молитвений. Воно у нас молитяне, хрещене.
Плутня, -ні́, ж.
1) Путаница, запутанное дѣло.
2) Плутовство.
