Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці.
Лапун, -на, м. Любящій щупаться. Такий лапун — усе з дівчатами лапається. Сказано, непутній чоловік.
Нави́няний, -а, -е. Навитый, намотанный. На кийочку навиняний льон.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Полувниця, -ці, ж. = полуниця.
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
