Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мучник

Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 457.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЧНИК"
Виловити Cм. виловлювати.
Гарба, -би, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. гарбичка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатер. у.
Зга́дка, -ки, ж. Воспоминаніе. Шевч. (КС. 1883. II. 407). Почали ми тиху розмову-згадування. МВ. ІІ. 179.
Лакейча, -чати, с. Дитя лакея.
Нара́яти, -ра́ю, -єш, гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. Н. п. Нараяв я до баби добрих людців.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла. Зміев. у.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. сонюжка.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ. Полт. Харьк. Мил. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.