Висотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Вымотаться (о ниткахъ).
2) Выйти одинъ за другимъ. Як заграли музики, то з хати так усі й висотались та в клуню.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола.
Зазна́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. зазначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Обозначаться, обозначиться; быть намѣчиваемымъ, намѣченнымъ. Буяння се зазначиться крівавими боями.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Потуга, -ги, ж. 1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. 2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. А я ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. 2) потугу чути. Предчувствовать бѣду (отъ какой либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Ум. потугонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую.
Сугроба, -би, ж. Большая выбоина.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі.
Увапнитися, -нюся, -нишся, гл. Запачкаться известью.
Удовування, -ня, с. Вдовствованіе.
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата.
