Гніви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сердить, раздражать, гнѣвать. Бога не гніви, а чорта не дрочи.
Дму́хання, -ня, с. 1) Дутье. 2) Пыхтѣніе.
Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Треба, мати, людям заявляти.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає.
Росповідати, -да́ю, -єш, сов. в. росповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Усе, що бачила, я їм росповіла. Росповідаю йому, де я служу.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Охріме, не зробись сміховищем села.
Хвалощі, -щів, ж. Похвальба.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє.
