Ґерува́ти и ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Cм. Керувати.
Зсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. зсипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Ссыпаться, ссыпаться. Тії бруньки зриваються, зсипаються в пляшку.
Крамплі, -лів, м. мн. Щетка для разчесыванія шерсти: деревянная доска съ ручкой, усѣянная мелкими проволочными крючками.
Ло́вний, -а, -е. = лівний.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє?
Упевнятися, -няюся, -єшся, сов. в. упевнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Увѣраться, увѣриться, убѣждаться, убѣдиться. З того я впевнився, що ти мене не нищіе, як не даси моїм лихим празникувати.
2) — на кого. Полагаться, положиться, довѣрять кому. Не впевняйся, сизий орле, на лейстрових дуже.
