Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жона

Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. ІІІ. 104. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє. Грин. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Вугрин, -на, м. = зеленяк. Вх. Пч. II. 10.
Зарива́ти 1, -ва́ю, -єш, сов. в. зари́ти, -ри́ю, -єш, гл. Зарывать, зарыть. Узяв того сина і вбив та й зарив під корито. Рудч. Ск. І. 43. Упав так, що аж носом зарив. Ном. № 6634.
Ломачо́к, -чка, м. Ум. отъ ломак.
М'я́кота́ и мня́кота́, -ти, ж. 1) съ удар. на послѣднемъ слогѣ. Мягкость. Як постелю сіна, то м'якота спати. Лебед. у. 2) съ удар. на первомъ слогѣ. Мякоть мяса. Черк. у.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.
Осушити, -ся. Cм. осушувати, -ся.
Понатикати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и натикати, наткати, но во множествѣ.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі. О. 1862. IX. 62.
Тік II, то́ку, м. Растопленный жиръ. Пироги в тоці. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.