Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жона

Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. ІІІ. 104. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє. Грин. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Вивідувати, -дую, -єш, сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Сталися його вивідувати: «Що там доброго в Уграх слихати?» АД. І. 43.ума. Стараться узнать образъ мыслей. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. І. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.
Коломазь, -зі, ж. Деготь, скопляющійся на осяхъ; вообще деготь и мазь для колесъ.
Огребки, -ків, м. мн. Остатки корма домашняго скота. Огребки — ті, що на грядки накладають. Новомоск. у. (Залюб.).
Пахно, -на́, с. Запахъ.
Пожерти Cм. пожирати.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.