Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жона

Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. ІІІ. 104. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє. Грин. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Витряхнути, -хну, -неш, гл. Высохнуть. Шух. І. 253.
Галамбець, -бця, м. 1) Кушанье изъ кукурузной муки. Угор. 2) Родъ киселя изъ овсяной муки. Желех.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Чуб. ІІІ. 13. Вас. 175. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. Ном. № 12511. 2) Тупица, тупая голова.
Загра́катися, -каюся, -єшся, гл. Зазѣваться. Мене... послано, що вже не зап'ю, не забалакаюсь, не загракаюсь, та й не злякаюсь. Г. Барв. 443.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. К. Псал. 252. Закаменій ти, мій язику! Рудан. І. 28.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Масльо́ни, -льо́н, ж. мн. = сластьо́ни.
Упертий, -а, -е. Упрямый. Упертий, як русин. Ном. № 2632.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.