Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жона

Жона́, -ни́, ж. 1) Женщина. 2) Жена. Чужі жони хорошії як макув цвіт. Чуб. V. 215. Ти не будеш мені мужем, я тобі жоною. Мет. 70. 3) Названіе хороводной весенней игры. Грин. ІІІ. 104. Ум. жонухна. Ой жоно ж моя, жонухно, ревнивее серце моє. Грин. ІІІ. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОНА"
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій. Вх. Лем. 404.
Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ. Вх. Уг. 233.
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Ком. II. 45. Хто вище злізе, — дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Залю́тий, -а, -е. = лютий. Зімонька-зіма та залюта була. Н. п. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.