Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жубелиця

Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Безриб'я, -б'я, с. Недостатокъ рыбы, безрыбье. На безриб'ї і рак риба. Ном. № 9799.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Нірка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нора. 2) = нирка. Ном. № 1722.
Парібщиня, -ні, с. = парубкування. Вх. Лем. 447.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Правичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ правиця. 2) Дѣвственница. Н. Вол. у.  
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.
Соромливо нар. Стыдливо.
Ушивальник, -ка, м. 1) Узенькій ремешекъ для сшиванія. Рк. Левиц. Вас. 159. 2) Кровелыцшсъ соломою. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУБЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.