Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жубелиця

Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Відступця, -ці, м. Отступникъ.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Св. Л. 308. Cм. збіжжя.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь. Чуб. І. 179.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували. Волч. у.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Пицура, пицю́ра, -ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. Ном. № 13949.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник. Вх. Зн. 55.
Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує. Мет. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУБЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.