Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жубелиця

Жу́белиця, -ці, ж. Навозный жукъ, Scarabeus stercorarius. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУБЕЛИЦЯ"
Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку. Стор. І. 112.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл.доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза. Черк. у.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Мет. 270. Ой на горі сніжок імжить. Н. п. Рк. Левиц.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Помордувати, -ду́ю, -єш, гл. Помучить.
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Рейментарський, -а, -е. Относящійся къ рейментарю. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУБЕЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.