Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупанний

Жупа́нний, -а, -е. Носящій жупан. (Писарь) все поглядає, як кіт на сало, тілько на жупанних. Кв. II. 208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПАННИЙ"
Гура́льня, -ні, ж. = Ґуральня. Ном. № 11659.
Знагла нар. Внезапно.
Кебітливий и кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний. Левч. 30. Мнж. 182.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Пристромити Cм. пристроилювати.
Розблюватися, -лююся, -єшся, гл. Начать сильно рвать.
Розварювати, -рюю, -єш, сов. в. розвари́ти, -рю́, -риш, гл. Разваривать, разварить.
Цицовий, -а, -е. Ситцевый. Цицова спідниця. Св. Л. 80. Цицова жилетка. Левиц. Пов. 181.
Шипош, -ша, м. Родъ музыкальнаго рога или трубы. К. ЦН. 235. К. ПС. 149. Троє дударів з рогами-шипошами. К. ПС. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПАННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.