Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтявий

Жовтя́вий, -а, -е. Желтоватый. Жовтяве якесь полотно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЯВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТЯВИЙ"
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. Н. Вол. у.
Коротесенький, -а, -е. 1) Самый короткій. А сама жінка маленька, коротесенька. МВ. ІІ. 132. 2) Самый кратній.
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
На́йство, -ва, с. Напасть? Встрѣчается въ заговорѣ, произносимомъ, когда идти на судъ: «Вовчими зубами одгризуся, ведмежою силою одборюся, — я цього найства нічого не боюся». Чуб. I. 95.
Розбубнявіти, -вію, -єш, гл. Разбухнуть.
Рубай, -бая, м. Дровосѣкъ. Віддайте гроші рубаєві. Харьк.
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Соколонько, -ка, соколочок, -чка, м. Ум. отъ сокіл.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТЯВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.