Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и...
Зманити Cм. зманювати.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Въ такъ называется низкій каблукъ.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Прополювати, -люю, -єш, сов. в. прополо́ти, -лю́, -леш, гл. Пропалывать, прополоть. Топчи, милий, доріженьку, а я свою прополю.
Роззнавати, -наю, -єш, сов. в. розізна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Роззнавай мене, роспитуй про мене, може таки про мене що небудь і добре почуєш. Куди до пекла мандрувати щоб розізнати, роспитати, бо в пекло стежки він не знав.
Рокитник, -ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. б) Cytisus biflorus L.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи.
Укрівля, -лі, ж.
1) Покрывало, покрышка.
2) Покрываніе (крыши).
