Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жук

Жук, -ка́, м. 1) Жукъ, Scarabeus. жуки́ у голові́ (у ко́го). Глупъ. Нехай, дурні, собі пустують; у них, видно, жуки у голові. Гліб. 2) Кличка черной собаки. Аф. 403. Ум. жучо́к, жуче́чок. Ув. жучи́ще.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУК"
Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Горі́льня, -ні, ж. Винокурня, винокуренный заводъ. Рудч. Чп. 124.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають. Ном. № 3207.
Підрадити, -джу, -диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). Cм. підражати.  
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Ромнянок, -нку, м. Душистая ромашка. Уман. у.
Хвалений, -а, -е. Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.