Гнойовисько, -ка, с. = гноїсько.
Замива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зами́ти, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть.
Зустріч, -чі, ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість.
Клинцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Забивать клинъ.
2) Набивать стѣну для обмазки глиной.
Підбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підібра́тися, -беруся, -ре́шся, гл.
1) Подбираться, подобраться, подкрасться. Підбірається під хатнє віконце.
2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Ольга й Катерина швидко вивчили і співали її (пісню)... підбіраючись під Палажчин спів.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей.
Побусурманитися и побусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Обасурманиться. Був тридцять літ у неволі, двадцять чотирі як став на волі, потурчився, побусурманився. Вже я потурчилась, побусурменилась. Хмельниченько побусурманившись, збив пушкою з гори Валка верх з батьківської церкви.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Уторувати, -рую, -єш, гл. Уѣздить, укатать, прогорить. Вторований шлях.
