Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовточниця

Жовто́чниця, -ці, ж. = жовтяниця 2. ЗЮЗО. І. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТОЧНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТОЧНИЦЯ"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Відмокати, -каю, -єш, сов. в. відмокнути, -ну, -неш, гл. Отмокать, отмокнуть.
Гуртопра́вця, -ці, м. = Гуртоправ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ґе́дзло, -ла, с. 1) Укушенное оводомъ мѣсто? Уразив козла у ґедзло. Ном. № 3390. 2) Задница. Поцілуй мене у ґедзло.
Занапра́сно нар. Безъ вины. Прости мене..., шо я тебе занапрасно ударив. Мнж. 33.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок. КС. 1883. XI. 503.
Порозлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки. Г. Барв. 304.
Поступно нар. Успѣшно, быстро (о движенія работы). Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то воно поступається скоріш. Конст. у.
Сіроокий, -а, -е. Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТОЧНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.