Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Вереття, -тя, с.
1) Тряпье, хламъ.
2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ.
Гачок, -чка, м. Ум. отъ гак. Крючекъ. Скуй гачок на удку.
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами.
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий.
Дуранля́си, -сів, м. мн. Глупости, глупые поступки. Дуранляси виробляє.
Зволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. вволокти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Подниматься, подняться съ трудомъ, вставать, встать съ трудомъ. Довго спав на сіні в клуні, аж над вечір зволікся і потяг до церкви.
Казання, -ня, с.
1) Говореніе.
2) = казань.
Охвицер, -ра, м. Офицеръ. Ум. охвице́рик, охвице́рочко.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам.
