Борзити, -жу, -виш, гл. Торопить.
Джиле́! меж. Крикъ на собакъ въ Черноморіи.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Зла́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. злагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, собраться, приготовляться, приготовиться. Злагодивсь Ілько їхати у город. 2) Мириться, помириться, соглашаться, согласиться, приходить, прійти къ соглашенію, уладиться. А як злагодили-сте-ся за ті чичуги? От взялись за діло. Зговорились, злагодились.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий.
Охолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. охолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Прохлаждаться, прохладиться.
Плач, -чу, м. Плачъ.
Попечатати, -таю, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. 2) Пучекъ связанной лучины. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
