Валина, -ни, ж. Нитка ва́лу 2. Як сито замучиться, то не треба його оббивать, бо до його прип'яті лихорадки валом: бува валину переб'єш, то й одпустиш їх.
Клепати, -па́ю, -єш и клеплю, клеплеш, гл.
1) Ковать. Коваль клепле, поки тепле.
2) Отпускать косу. Тне косарь, не спочиває. Не клепає коси. Де теє ще у Бога літо, а він уже косу клепа.
3) Бить, звонить в колотушку.
4) Бить. Як почав він мужика то в той висок, то в сей — клепа, клепа — йому, сердешному, аж очі помутились, а той клепа. о) Клеветать. Поніміють, що клепали, гордим серцем промовляли.
6) клепати язиком. Говорить вздоръ.
Переходом нар. По пути, во время прохожденія. Колись переходом стояв у нашому селі москаль.
Повнеча, -чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнена людей.
Половина, -ни, ж. Половина. Перебреду бистру річку й половину ставу. Половина літ минає, я щастя не маю. о-полови́ні. Въ половину. Як же тебе, пане, нести: чи поверх дерев, чи о-половині дерев. Ум. половинка, половиночка.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Роздявити Cм. роздявляти.
Солодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Чого це горілка, кумо, солодкувата? чи не з медом вона часом?
Хлоню Звательный падежъ вмѣсто хлопче, слово ласкательное. А як же ми, хлоню мій, бурлакуючи, справимось? Коли б ти знайшов собі дівчину та одруживсь.
