Відкопилити, -лю, -лиш, гл. Оттопырить (о губѣ). Оце! відкопилив губу!
Вільготний, -а, -е. 1) Сырой, влажный.
2) Льготный, свободный.
Ліси́ця, -ці, ж. = лісунка?
Міща́нство, -ва, с. Мѣщанство, мѣщане.
Невідничий, -чого, м. = невідник. Звели ти своїм невідничим, — хай вловлять рибку.
Подивити, -влю, -виш и подиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Посмотрѣть. Тепер мені на милого ме можно подивити. Та подивила на бистру воду. Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку.
Прохід, -хо́ду, м.
1) Проходь.
2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Удатний, -а, -е. 1) Способный. Чіпка до хазяйства такий удатний. На все вдатні — до любощів, до пісень.
2) Удачный.
