Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чорноус

Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНОУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРНОУС"
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Збанкру́титися, -кру́чуся, -тишся и збанкрутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Обанкрутиться. Желех. У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився. Левиц. Пов. 332.
Козьодрист, -ту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. І. 10.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Ли́бець, -бця, м. Нищій, собиратель милостыни. Грин. II. 180.
Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки. Черниг. у. (Седневъ).
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.
Сувертень, -тня, м. Свертокъ. Канев. у.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. Ум. чабачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРНОУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.