Видання, -ня, с. Изданіе. Повістки (народні оповідання) Марка Вовчка. Другим виданням коштом Н. Тиблена.
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ.
Коршов, -ва и коршо́вик, -ка, м. Родъ посуды. П'є викис за столиком, мірят собі коршовиком. Cм. корчів.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Пускатися, -каюся, -єшся, сов. в. пуститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Пускаться, пуститься. Мідяні човна, золоті весла. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай. Пустимось кіньми, як дрібен дощик. Два роки в речі не пускався. Не трать, куме, сили, пускайсь на дно.
2) Расти, вырасти. Червона рожа зацвіла; і треба ж, на біду, — край неї хміль пустився.
3) Только сов. в. Начать, стать; начаться. Пустився я йти, коли дощ. А тут уже й дітки пустилися. Породила Мотря за три роки трьох синів.
4) — на що. Итти, пойти, рѣшиться на что. Я не вірю, щоб Христя на таке пустилася.
5) — чого. Выпускать, выпустить изъ рукъ. Як припала до кухля, неначе її уста до його прикипіли, та поти всього не випила, — не пустилася. пуститися берега. Забросить все, ни о чемъ не заботиться, опуститься. Чи можно ж із таким чоловіком зорудувати? Пустився берега зовсім. А я теж пустилась берега. Де було перш чисто, — тепер сміття по коліна.
6) духу пускається хто. Испускаетъ духъ, умираетъ. Коні біжать, духу пускаються, а він все свариться: чого помалу їдеш?
Усь! меж. для натравливанія собаки.
