Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Капелька, -ки, ж.
1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Капельку там було сиру.
2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis.
Ма́ма, ми, ж. Мама. З бідою, як з рідною мамою. Ум. мамка, мамонька, мамочка, мамунечка, мамуня, мамусенька, мамусечка, мамуся. Ой, мамочко, ой, мамочко! ви не бийте мене, ви не лайте мене, — коли я вам докучила, то оддайте мене. Ой таточку наш, таточку, де ти подів мамочку? Як дочка стелила, легенько здихнула: «щоб моя мамуня здорова заснула!». Мамунечко, я коло вас. Мамуню ж мої рідненькі, мамусенько! Дайте ж мені раду!
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Нещасливість, -вости, ж. Неудача, горе. Нещасливость світа — збавилося літа.
Писак, -ка, м. 1) = писака. Мудрий писак і пером так не може списати. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда.
Хрунькіт, -коту, м. = хрокання.
