Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузлук

Тузлук, -ка, м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗЛУК"
Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Дощи́на, -ни, ж. Небольшая доска, дощечка. Ум. дощи́нка. Мик. 480.
Душогу́бка, -ки, ж. 1) Душегубка, убійца. Ой помалу, малу, душогубко, грай, да не врази ж мого серденька вкрай: ти ж мене, сестро, з світу згубила, ніж у серденько да й устромила. ЗОЮР. II. 22. 2) Маленькая лодка, преимущественно выдолбленная изъ одного дерева. Вас. 152. Сим. 152.
Заві́рчувати, -чую, -єш, сов. в. заверті́ти, -верчу́, -ти́ш, гл. 1) Обвивать, обвить тканью, бумагой и пр., заворачивать, завернуть, обертывать, обернуть. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку, та буде боліти, нічим завертіти. Макс. (1349) 103. Мені, дівко, та пришиють квітку, тебе, дівко, завертять в намітку. Мет. 15. 2) Завертывать, завертѣть, завинчивать, завинтить.
Окриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. окритися, -криюся, -єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Мир. Пов. І. 132. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. К. Досв. 25. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак. К. ПС. 66.
Рецок, -цка, м. = рджок. Вх. Лем. 460.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Мкр. Г. 27. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. ЗОЮР. I. 60. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. Шевч. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Чуб. V. 970. Нема дощу, — нема сходу. Черк. у. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Рудч. Ск. І. 109. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. Гн. I. 155. 5)душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. ЗОЮР. II. 285. А на схід душі хоч табаки понюхаю. Рудч. Ск. І. 4.
Ціпуга, -ги, ж. Большая палка. Один старець сліпий, підперши бороду товстою ціпугою, сидить найближче коло огнища. Грин. II. 182. Cм. ціпура.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.