Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тулити

Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛИТИ"
Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Голуб'я́чий, -а, -е. Голубиный.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Отрушувати, -шую, -єш, сов. в. отруси́ти, -шу́, -сиш, гл. = обтрушувати, обтрусити.
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.
Роблювати, -люю, -єш, гл. Дѣлывать. Господи, що за речі він роблював. Федьк.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать. Грин. II. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.