Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тулити

Тулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прикладывать, прилагать. Кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих безслізних очей. Левиц. І. 37. Тулила, неначе ненька свою дитину до грудей. Стор. МПр. 16. Подобалось душі вашій кріпацтво, так ви його і до християнства тулите. О. 1862. VI. Кост. 12. 2) Складывать, сжимать, свертывать. Книші тулить. Сим. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛИТИ"
Бражуха, -хи, ж. = брага. Насіяла гречухи, наробила бражухи. Чуб. V. 1136.
Вареха, -хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. варешка. Желех.
Дверча́тка, -ток, с. Ум. отъ дверчата.
Кебітливий и кебітний, -а, -е. = кебетливий и кебетний. Левч. 30. Мнж. 182.
Нашмаровувати, -ровую, -єш, сов. в. нашмарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намазывать, намазать (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ).
Померзлий, -а, -е. Смерзшій.
Тасінька, тасічка, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Увібрати, уберу, -реш, гл. = убрати.
Цахати, -хаю, -єш, гл. Норовить. Оце ж він і цахає, щоб що небудь продати.
Чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.