Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця.
Вивезти, -ся. Cм. вивозити, -ся.
Жовні́рський, -а, -е. Солдатскій. Нікому доглянути жовнірської смерти.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д.
Підвода, -ди, ж. Подвода. Приїхав підводами та й повибірав усю рибу.
Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався.
Ріжнатий, -а, -е. ріжнаті, сани. Дровни.
Розцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. розцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Расцвѣтать, расцвѣсти. То не вишня-черешня розцвітає.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці.
