Виклик, -ка, м. 1) Вызовъ. 2) Крикъ, восклицаніе. Виклик, вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Вуйко, -ка, м.
1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко.
2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ.
Забивни́й, -а́, -е́ Неукатанный (о дорогѣ).
Зморшка, -ки, ж.
1) Морщина. На лобі.... зморшки. Омелько п'є та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. І. 372.
2) Сборка у бѣлья.
3) Грибъ: сморчокъ.
Знищіти, -щію, -єш, гл. Обѣднѣть, сдѣлаться нищимъ. Як Василь збіднів, так і Онисько знищів.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Ли́тра, -ри, ж. Фунтъ. Марія ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу.
Похреститися, -тимося, -титеся, гл.
1) Перекреститься (о многихъ). Похрестились, ударили три поклони.
2) Окреститься (о многихъ). Похрипнути, немо, нете, гл. Охрипнуть (о многихъ). Челядь цілісіньку ніч колядує, аж похрипне сердешна.
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья.
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий.