Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ячмінь

Ячмінь, -меню, м. 1) Ячмень, Hordeum vulgare. ЗЮЗО. І. 125.го́лий. Hordeum nudum. ЗЮЗО. І. 125. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 250. мн. ячмені, ячмена. Ячмень на корню. Торік ячмена добрі були. Камен. у. 2) Воспаленіе сальной железки вѣка, hordeolum. Ум. ячме́ник, ячме́ничок, ячміне́ць. Ячменик зійшов. АД. І. 54. А я житечка не окала, ячменичку не в'язала. Грин. III. 311. Оце у мене, брате, овесець.... оце... ячмінець. Рудч. Ск. II. 134. ячмінець во 2 зн. Грин. II. 318. Мил. М. 34.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 546.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЧМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЧМІНЬ"
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Гибель 2, -бля, м. = гембель. Шух. I. 87.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Перепроваджувати, -джую, -єш, сов. в. перепровадити, -джу, -диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні твори великих народів і через... науку. К. ХП. 135.
Постугоніти, -ню, -ниш, гл. Погудѣть, погрохотать глухо нѣкоторое время.
Простибі сокр. изъ прости-біг. Прости Богъ. Шух. І. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.
Пряжанка, -ки, ж. Варенецъ. Рк. Левиц. Cм. ряжанка.
Сильне нар. Сильно, весьма, очень. Туди ішла стара мати — сильне плаче і ридає. Макс. Той чоловік був сильне багатий. Рудч. Ск. Під ним кониченько, під ним вороненький, сильне дужий. Чуб. Церква давня сильне. МВ. І. Ум. сильненько, сильнесенько. Тяжко зітхнула, сильненько заплакала. Чуб. III. 119. Став сильнесенько кричати. Чуб. V. 436.
Сучок, -чка, м. 1) Ум. отъ сук. 2) Ручка, которою приводится въ движеніе сукальный станокъ. Сим. 91, 3) Названіе маленькаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЧМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.