Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Бура, -ри, ж. Бурленіе воды. Тепер вода тихо йде коло каміння, бо мала, а як весною вода велика, то бура б'є тут.
Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Засмія́тися, -мію́ся, -є́шся, гл. Засмѣяться. Як погляне, засміється, душа замірає.
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Осавула, -ли, м.
1) = осавул.
2) Помѣщичій разсыльный, помѣщичій приказчикъ. Звелів пан двом осавулам витягти жида з хати.
Плодь, -ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.
Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє.
Храбур, -ря, м. = храбори.
