Владання, -ня, с. Обладаніе.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Дога́н I, -ну, м. = Догана.
Же́нничка, -ки, ж. Жатвенная машина.
Крякати, -каю, -єш и кря́чу, -чеш, одн. в. кря́кнути, -ну, -неш, гл. 1) = кракати 1. Убрався між ворони і крякай як они. Крякнула ворона на ввесь рот. Сидить сорока коло потока та й кряче, та й кряче. 2) Крякать по утиному. Чорнорибі каченята, крякаючи, у двір садком отруться.
Пту-гей-са! меж. Крикъ на воловъ: налѣво.
Смеркання, -ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні.
Сурмовий, -а, -е. Трубный. сурмова́ сопілка. Боевая труба. Козацькі коні голосно заржали, заголосили сурмові сопілки.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Учіння, -ня, с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням!
