Брехнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брехати.
1) Соврать. Можна і брехнути.
3) = гавкнути. Телята ревнули, собаки брехнули.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг.
Дуйнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ дути = дмухнути и въ значеніи подуть, и въ значеніи побѣжать. Ой а в той час матуненька заснула, — Мариненька з Івасем дуйнула.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ.
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Хоч лунь, а їдь!
Ля́павиця, -ці, ж. Слякоть. От знов ляпавиця вкинеться.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Присмиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли.
Ходжай, -джая, м. Ходокъ. З його ходжай не дуже добрий.
