Заметли́читися, -чуся, -чишся, гл. = замотиличитися.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Перебоїна, -ни, ж. Поперечная перекладина креста. Воробці прилітали до хреста, сідали на поперечній перебоїні. Cм. перехрестя.
Рубеж и рубіж, -жа, м. 1) Нарѣзъ, вырѣзка, зарубка. Рубежі в рублі. 2) Тупая сторона ножа и пр. 3) Край, грань. Об піл, об рубіж головкою вдарилось. Ум. рубежик. У рубежики такого багато пилу понабивалося.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
