Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ящірчин

Ящірчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный ящерицѣ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 547.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЩІРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯЩІРЧИН"
Ваканець, -нця, м. Невоздѣлываемая, запасная земля. Уман. І. 282.
Ганятися, -няюся, -єшся, гл. Гоняться. Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
Завощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Забрызгать воскомъ.
Нахурувати, -ру́ю, -єш, гл. Нагрузить возы кладью.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові. О. 1862. III. 22.
Сходовий, -а, -е. = східний. Чуб. І. 431. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв. О. 1862. IV. 5.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі. Черк. у.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯЩІРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.