Глуш, -ші, ж. Густо заросшее мѣсто. У глуші, між вербами, капуста погано росте.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха.
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. . От і змилила вже. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила.
Льві́вський, -а, -е. Львовскій.
Порвати, -рву, -рве́ш, гл.
1) Порвать, перервать; изорвать. Іще шуби не зносила, коралів не порвала. Порве нове вино бурдюки.
2) Покусать, укусить. Щоб свині не порвали вас. VII. 6. Підеш по селу, так собаки порвуть.
3) — ноги = натрудити 1? А я молодая всю нічку не спала, всю нічку не спала, ніженьки порвала, таки свою неньку на лавці застала.
4) Cм. поривати.
Простота, -ти, ж.
1) Простота. Щось і блявкнув з простоти. Світ простоти і покою — стародавній заповіт.
2) Простой народъ. Ні, зникнете ви, горді духи, почезнете, як і простота. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють.
3) Неучъ; наивный человѣкъ.
Розграбати, -баю, -єш, гл. = розгребти. Курка не ззість, доки не розграбає.
Середовий, -а́, -е́ 1) Внутренній. Як його побито, приходив хвершал дивитись; так він не признавсь побоїв середових, значить у животі, або в грудіх; тілько й бачив хвершал синяк під плечем та на голові. Сало середове. Либонь до сієї комори треба середовий ключ, бо вона запірається з середини. 2) Средній. 3) Среднихъ лѣтъ.
Шкварити, -рю, -риш, гл.
1) Сильно нагрѣвать, жечь.
2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику.
3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить.
