Безхатній, -я, -є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство. — затрусилось по будинках вельможнеє панство.
Боляче нар. Больно. І тут боляче, і там гаряче (о безвыходномъ положеніи).
Брова, -ви, ж. 1) Бровь. Не так очі як ті брови, любі, милі до розмови. брови на шнурочку. Узенькія ровныя красивыя брови. 2) Мясистый наростъ надъ глазомъ тетерева. 3) Кличка вола съ чорными бровями. Ум. брівка, брівонька, брівочка, бровеня, бровенятко, бровеняточко. Брівками моргає. В мене чароньки — чорні брівоньки, в мене принада — сама молода.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне.
Лю́тень, -ня, м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би.
Оберемок, -мка, м.
1) Охапка; вязанка. Оберемок дров.
2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Порикожа, -жі, ж. Болѣзнь, когда на ногахъ трескается кожа.
