Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ятрівчин

Ятрівчин, -на, -не. Принадлежащій женѣ мужнина брата. Ятрівчина свита. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 546.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯТРІВЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯТРІВЧИН"
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Зава́рювання, -ня, с. 1) Завариваніе. 2) Лѣченіе сухими банками при боляхъ живота.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. Чуб. V. 325. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Зсукуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться сучковатымъ. Аф. 462.
Контосити, -шу, -сиш, гл. = кундосити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить. Чуб.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Предузвілля, -ля, с. = предозвілля. О. 1862. IX. 69.
Упокорити, -ся. Cм. упокорювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯТРІВЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.