Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле!
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже.
Кав'ярник, -ка, м. Варящій кофе.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок.
Плоскінний, -а, -е. Сдѣланный изъ плосконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, тя мила, в плоскінній лежати.
Повиповнювати, -нюю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Де були в полі глибокії долини, волоською кров'ю повиповнював.
Повідколуплювати, -люю, -єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
Розмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!... Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті.
Цурпалка, -ки, ж. = цурпалок.