Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Відгромити Cм. відгромлювати.
Збу́й-Вік, -ка, м. 1) = збудь-вік. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуй-вік; він збуй-вік. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуй-віки погоріли.
Кажанек, -нка, м.
1) Ум. отъ кажан. Замиготіли кажанки, наче хто перекидав грудками.
2) Мѣховая или кожаная куртка.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину:
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. 3) Дворецкій.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня.
Свистовач, -ча, м. = свистун 3.
Черевань, -ня, м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись.
2) = череванька.
Шурпа, -пи, ж.
1) Курица съ торчащими взъерошенными перьями.
2) Женщина въ безобразномъ нарядѣ. Божевільна начепляла на себе дрантя та й ходе мов якась шурпа.
3) Непотребная женщина. Це шурпа — пранцювата баба.
