Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яснити

Яснити, ясню, -ниш, гл. 1) Дѣлать блестящимъ, полировать. Вас. 163. Рк. Левиц. По сліду видно було, що у брички були нові шини на колесах, бо старі шини яснять місто, а нова усе наче копа. Екатер. у. (Залюб.). хай зуби яснить! говорится о лошади, стоящей передъ пустыми яслями. Мнж. 171. 2) Объяснять, изъяснять. Давай яснити нам та баба — як і що і до чого, — аж набридла. Новомоск. Вона не яснила всього, а так тільки сказала, натяком. Павлогр. у. (Залюбов.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯСНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯСНИТИ"
Балтина, -ни, ж. = балта 1. Желех.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Кавдун, -на, м. Брюхо. Козак не гордун, що обірве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Краля, -лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. І. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. І. 113.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався. ЗОЮР. І. 202. 2) Загорать, загорѣть.
Пропанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Пробарствовать. 2) Процарствовать.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа. Харьк. у.
Шугати, -га́ю, -єш, гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. 2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати. 4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯСНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.