Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Закепкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. — з кого. Посмѣяться надъ кѣмъ; начать надъ кѣмъ смѣяться, насмѣхаться.
Запроводжа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. запрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заводить, завести; отводить, отвести; относить, отнести. У новую комірочку запровадять. Попові пишу сіру корову, щоби мене запровадив гарно до гробу. 2) Заводить, завести, учреждать, учредить. Запровадив школи і дрюкарню в Ракові і Білгороді. Нового не запроваджай, старовини держись.
Лі́теплечко, -ка, с. Ум. отъ літепло.
На́бор нар. = набір.
Овийка, -ки, ж. Раст. вьюнокъ, Convolvulus.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох).
Попрутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать прутик. Оце вже тобі сорочку попрутикувала і позубцювала в поділках.
Розшумуватися, -муюся, -єшся, гл. Начать сильно пѣнить.
